- викурювати
- = викурити
(про цигарку, тютюн тощо — курити до кінця; палячи, витрачати цілком), скурювати, скурити, висмалювати, висмалити
Словник синонімів української мови. 2014.
Словник синонімів української мови. 2014.
викурювати — юю, юєш, недок., ви/курити, рю, риш, док., перех. 1) За допомогою диму виганяти кого небудь звідкись. 2) перен. Примушувати кого небудь піти звідкись геть або залишити місце свого проживання. || з кого – чого. Позбавляти кого , що небудь чогось.… … Український тлумачний словник
викурювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
викурити — див. викурювати … Український тлумачний словник
викурювання — я, с. Дія за знач. викурювати … Український тлумачний словник
викурюватися — юється, недок. Пас. до викурювати … Український тлумачний словник
недопалювати — юю, юєш, недок., недопали/ти, палю/, па/лиш, док., перех. 1) Спалювати що небудь не повністю. || Не до кінця підтримувати вогонь. 2) Викурювати не повністю (сигарету, цигарку і т. ін.). Недопалити сигарету … Український тлумачний словник
виганяти — I = вигнати (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцину тощо), проганяти, прогнати, вигонити, гнати, випроваджувати, випровадити, випроводити, спроваджувати, спровадити, виставляти, виставити, викурювати, викурити,… … Словник синонімів української мови
викурити — див. викурювати … Словник синонімів української мови
гнати — I 1) (змушувати рухатися в певному напрямку), гонити, турити, витуряти, турляти; ганяти (туди й назад / багато разів) Пор. підганяти I 2) (добувати переганянням), гонити, виганяти, вигнати, відганяти, відгонити, відігнати, курити, викурювати,… … Словник синонімів української мови